Герасимчук Іван Васильович
| Іван Герсамчук Іван Васильович Герасимчук | ||
|---|---|---|
 Старший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
4 липня 1980 c. Тріскині | |
| Смерть |
10 червня 2023 (42 роки) с. Благодатне Бахмутського району Донеччини (помер від внутрішнього крововиливу внаслідок мінно-вибухової травми, яку отримав у бою) | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Національний університет «Києво-Могилянська академія» | |
| Псевдо | «Гера» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Іва́н Васи́льович Герасимчу́к (1980—2023) — український військовослужбовець, старший сержант, командир відділення 68 ОЄБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в селі Тріскині Рівненської області. У 1995 році закінчив місцеву загальноосвітню школу. У 1998-му проходив строкову військову службу на Харківщині. В цивільному життя був сезонним працівником на будівництві. Любив грати у футбол та проводити час із близькими.
Долучився до лав Збройних Сил України 11 листопада 2022 року. Став військовослужбовцем 68-ої окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Був командиром відділення. Вже за тиждень опинився разом із побратимами на передовій.[1]
Загибель[ред. | ред. код]
Загинув 10 червня 2023 при штурмі села Благодатне Бахмутського району Донеччини. Вивів групу без втрат, а сам помер від внутрішнього крововиливу внаслідок мінно-вибухової травми, яку отримав у бою[2]
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Похований у рідному селі.[2].
Примітки[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |